Чоловік аванс одержав, здибався з дружком
Та добряче й причастився просто під ларком.
І, п’янющий, як то кажуть, у дрезину, в дим,
Почвалав у дитсадочок за дитям малим.
Там схопив синка за руку і повів, як міг.
Не устиг він ще ступити дома й на поріг,
Як дружина в крик, у сльози: — В тебе сором є?
Ти привів чужу дитину. Де ж дитя моє? —
Чоловіка в різні боки буйний хміль хита.
— А яка тобі різниця? — жінку він пита. —
Чи чужого прихопив я, чи привів свого...
Ти ж назад відтарабаниш завтра знов його.