Днями цілими в люстерко заглядала діва:
Підмальовувала справа, підправляла зліва.
Батько злився: — Фарбуватись — ти одне лиш тямиш...
Та сидиш на шиї в мене. Краще б вийшла заміж. І пішла дочці на користь батькова наука.
Він тепер її годує, зятя і онука.