Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Павло Глазовий - Нервовий пасажир

Пасажир лягає спати й каже провідниці: — Збудіть мене на станції Глибокі Криниці. В мене нерви не в порядку, так ви пам’ятайте. Як вставати не захочу, за ноги стягайте. Якщо буду відбиватись, навіть в зуби двину, То візьміть ви на підмогу якогось мужчину, Тягніть мене до виходу і випхніть у спину. Я, як сильно розісплюся, — в мене не всі дома... Не забудьте, що полиця моя — тридцять сьома. Прокинувся пасажир той, як стало світати. — Де, — гукає, — провідниця? Де, бісова мати? Чому мене не збудила? Не зна свого діла? Як почула провідниця — мало не зомліла. — Це ж ми, — каже, — на станції Глибокі Криниці Стягли гуртом чоловіка з іншої полиці. Він пручався, відбивався, за східці чіплявся. До самого семафора за поїздом гнався.