Приключилась ця пригода у лиху годину,
В чорні дні, коли фашисти вдерлись на Вкраїну.
... Їдуть разом у вагоні офіцер дебелий,
Гарна дівчина, бабуся і хлопчак веселий.
У тунель влітає поїзд десь на перегоні,
І стає, як серед ночі, темно у вагоні.
І лунає поцілунок і удар по пиці...
Вийшов поїзд із тунелю, мчить по залізниці.
Офіцер спідлоба блима люто, як злодюга.
Біля ока у фашиста — синій ліхтарюга.
Їде й думає бабуся: “Проклятющі фриці...
Цмокнув дівчину в тунелі і схопив по пиці”.
А дівчина про фашиста дума: “Тьфу, поганий!
Цілуватись до бабусі ліз, бандило п’яний.
Та бабуся — молодчина, видно, жінка горда.
Так ударила навідліг, що набрякла морда”.
Офіцер до ліхтарюги приклада хустину,
Кривить пику дурнувато й дума про хлопчину:
“Бач, в тунелі цмокнув дівку, ніби ненароком,
А я маю через нього ліхтаря під оком”.
А хлопчина їде й дума: “От робота чиста!
Сам себе у руку цмокнув і огрів фашиста”.