В церкві батюшка писання дочитав святе
І сказав: — Ви самогоном надто грішите.
Хто умре, втопивши душу
В тій гіркій бурді,
Той предстане в п’янім виді
На страшнім суді. —
А якийсь п’яничка кинув репліку в кутку:
— Ну, а сам ти, батя, мало видув коньяку? —
Піп на репліку не зважив і своє чита:
— Серед вас прелюбодійство
Сильно процвіта.
Єсть і женщини невірні,
І мужчини єсть,
Що в супружестві не дбають
Про подружню честь... —
А п’яничка той як крикне знову із кутка:
— І твоя супружка, батя, біга до дяка! Ухопив хтось хулігана,
Витяг за поріг.
— Ти чого, — пита, — поганиш
Батюшку при всіх?
Де ти бачив, п’яна пико,
Щоб він пив коньяк?
І нема супруги в нього.
Він же холостяк.
А п’яничка каже: — Важно,
Щоб почув народ,
А тепер ти вже нікому
Не затулиш рот...