Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Дмитро Павличко - Вердикт

Назвати зрадником вітчизни Героя вольної Чечні За те, що він од московизни Рятує рідний край... — та ні, Таке не приверзеться в сні На дні болота сатані! Але за кодексом імперії (За планом Жукова та Берії) Всі зрадники, всіх — на Сибір, Хто став, Москві наперекір, Творцем державності й свободи Своєї... Зрадники-народи, На вас чекає конвоїр! Та ні, на вас посунуть танки, За суверенні забаганки Заплатите життям, раби! І вашу кров у три труби На опал, як ропу з Тюмені, В Європу гнатимуть скажені Москалізатори доби. Вердикт написано, Джохаре. Убивці йдуть. В них лиць нема. Лиш маски й чорні окуляри, Бо судить і боїться кари Москва — Всевишнього страма. Ідуть рязанськії “ребята”, Повіривши в гидку облудь, Що, ревно слухаючи ката, Вони Росію бережуть. Вони повірили, як діти, Що все підвладне їх мечу, Що будуть світом володіти, Кавказ тримаючи вочу. Та все те — лиш нужденні мрії, Знав вікової маячні; Їм не убити Ічкерії, Їм не вернутись із Чечні!