Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Іван Франко - Ночі безмірнії, ночі безсоннії

Ночі безмірнії, ночі безсоннії, Горе моє! Мозок наляжуть думки невгомоннії, В серці грижа, мов павук той, полоннії Сіті снує. Виром невпинним бажання сердечнії Рвуться, летять – Вічно невтишені і безконечнії… Мов на свої мене крила безпечнії Схопить хотять. Де ви так рветесь, куди ви літаєте, Думи-орли? В гості до зірки ви, чень, не бажаєте? К земним зіркам же ви й стежки не знаєте Тут по земли. О моя ясна, блискуча зірничко, Де ти живеш? Чи за життя ще я вздрю твоє личко? Чи аж по смерті на гріб мій, горличко, Плакать прийдеш?