Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Дмитро Павличко - Ми різко зійшлися в танці...

Ми різко зійшлися в танці – Аж гудзики відірвались Од плаття твого тонкого, Відскочили й засвітили Над полем, немов ракети, Які провіщають наступ. Ти скинула одежину, Важку від води і грому І, зрешною, непотрібну В танку із дощем липневим. Я ж був тобі за одежу Єдвабну і за намиста, Я краплями діамантів Освітлював темні звиви І персні твого волосся, Спливав між грудьми твоїми Струмком, як ланцюг зі срібла. Втім – райдуга стала в полі, І ти увійшла під синє Склепіння небес, як сонце, Засліплена власним сяйвом; А я, оп’янілий, в далеч, Затемнену хмаровинням, Відходив – не дощ, а хлопець, І запах твоєї плоті Я ніс, наче воду, в жмені.