Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Дмитро Павличко - Стояли ми на темній оболоні...

Стояли ми на темній оболоні, Немов два дерева в однім гіллі. Мої долоні на твоєму лоні Тремтіли, мов на лампі мотилі. Лампада сонця в молодому тілі Принаджувала жителів темнот. Метелики згоряли очманілі І налітали, спалені стокрот. О, попелом вони не розсипались, Лиш очищались од вогнистих сфер... Єретиком ставав мій кожен палець – Готовим вийти вдруге на костер,Готовим знести найлютіші муки За світло, що зринає з темноти... Безсмертними ставали мої руки На пагорбах сяйливої мети. Так, ніби відкривав небесні далі Незайманості непорочний гріх На тих стежках біблійної печалі, На тих дорогах радощів моїх.