Ти оживаєш у мені
як голос весни
в деревинія не можу тебе забути
як не може забути дерево
вкритися листямколи ти відлітаєш
я махаю багряними крилами
щоб за тобою злетітиале коріння моє міцніше
за мої крилавони відкриваються
летять за тобою
без менеболять мені
рани любові
рани нездійсненного польотута з них виростають
нові пагони, нові брості і голос весни
в моїм серці гучніше лунає.