Великий гріх на серці я ношу.
Я винен, браття. Всі ми винні.
Наш гріх судитимуть віки
За беріїв, за Соловки,
За чорні, зганьблені, злочинніПерегвалтовані роки,
За куці істини нізчимні
За те, що унтери причинні
Нам кастрували язики,За довбані в катівнях ребра,
За реабілітанські жебри,
За небо ґратами рябе,—Судіть менезнижки, cудіть без знижки
Судіть — я винен — хоч до “вишки”,
Мене, а заодно й себе.