Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Юрій Тарнавський - Росія

Країно, що страждаєш на комплекс материнства і обмотуєш інші нації колючим дротом своєї любови, хіба не знайдеться серед твоїх синів хоч одного, який сказав би: “Залиши їх, мамо!”Країно-велетню, ти живишся безборонними книжками, мов немовлятами в дитинцях бібліотек — я жив би й мільйон років, щоб пройти тебе до краю, опираючися на ніж, як на друга плече. Самостійні, мов непорочні, держави сплять в м’якихліжках своїх границь, зі столицями напіввідкритими, як уста, а з-за обрію нахиляється до них твій косоокий Христос, з солоним медом сифілісу на губах.