Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Микола Вінграновський - Дерева

Коли ви, як зелені волейболісти, Перекидаєте місяць вночі одне одному над собою, Над містами і над країнами, — Я думаю, що ви збожеволіли, І мені стає радісно, що ви не люди. Коли ви снідаєте землею і хмарами Ось уже скоро двадцять століть, Я думаю, щО ви будете їсти, Якщо раптом почнеться воднева війна? І мені стає легше, тому що ви про це не думаєте. Коли свою Вітчизну Я називаю суцвіттям дерев — Вона простяга мені свої руки І шумування земного вітру, Бо найгарніше у світі — Дерева.