Микола Вінграновський - Мій Києве, гайда до неї...
Мій Києве, гайда до неї.
Гайда, мій Києве-листопад —
В багряно-сизому інеї,
У сизо-збурену небопадьЗдійми мені хоча б якесь
Літатенятонько нещасне.
Мій Києве, надія гасне.
У тремі серця я увесь. Забуті, стишені жінки!
Як я вас знаю і не знаю...
Вже стільки літ я забуваю
Одних очей два їжаки. Що варте ще одне страждання
До всіх вминулених страждань,
І вічне, вічне поспішання
На свято серця і жадань!