Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Микола Вінграновський - Спогад про війну

Сумні без батька двоє діток цих. На пагорбах, на вицвілім стернищі Одне пасе козу, друге пасе корову, А мати із сапою день при дні На буряках на школу, і одежу, Та на харчі вже грішми заробляє Й поволі старіє щовечора сама... Вони ж собі обоєнько удвох Тихенько граються та сваряться тихенько... Я вже забув, як звати їхню маму. Якщо ж і не забув — то що із того? — І цинкове відро на лишайчастій лаві, Та їх обох, темнавих в темноті, Одне до одного притулених в дрімоті. Їх не забув я. Не забув сапи, Що їх обсапує для школи, та одежі, Та для харчів, та й більше ні для чого... Я вже забув, як звати їхню маму... Її ім’ям мій освітився світ.