Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Іван Франко - Ляхам

І що ж, що ми з вами братались? Все-таки ми в дурнях остались. Було колись волі доволі Для нас і для вас на Вкраїні. І хліба доволі на полі. Лиш жити б та бути донині. Та біс підкусив вас «брататись», Братерство ж навпак повернути: Над братом панами остатись, В ярмо його шию пригнути. І що ти братерства ціною Загарбав у нас те, що наше, — Сусіди обох нас з тобою І тиснуть, і друть, брате-ляше. Та мало для тебе науки! Як власті лиш крихту у руки Дістав ти з німецької ласки, Як крихта нам впалась свободи, — Для нас тобі жаль тої частки, Нас тиснеш і кличеш —до згоди! «Братаймось!» — кричиш, і над нами Знов панство нове закладаєш, Немов під братерства словами Братерського серця не маєш. Братаймося, ляше, та щиро, Громадою, ділом і миром, Братаймось, як з рівними рівні, А не як пани і піддані! Користі хай в’яжуть нас спільні, А не пересуди погані. І кожний на свойому полі Для себе і жиймо й працюймо Для власного щастя і долі! Рятуймось в біді, та тямуймо Докладно слова ті хороші: «Брат братом, а бриндзя за гроші».