Познайомився з лісом, травою, грозою,
І на лапах моїх доцвітає весна.
Походив по снігах, понапивався водою,
Понаслухав рушниць – їм немає числа. Вийшла з дому зоря й піднімає вітрило,
Степ з лиманом лягли – ждуть вітрило зорі...
З-поза хмари на вечір дощем засвітило –
То вже я народивя при дубовій корі... Познайомились дні, день за днем за собою,
Невелике життя засміялось і – вже...
І тече далина, як ріка за сосною,
І в Сашковому зошиті il a neige...