Микола Вінграновський - Минулося. І вже не треба...
Минулося. І вже не треба.
Воно минуло, не болить.
Над білим полем біле небо,
В гнізді сорочім сніг сидить. І тихо видно білі дива,
На руку руку ніч кладе...
А тінь тремтливо-полохлива —
Хтось наче йде! Хтось наче йде... Минулося... Твоя ця мИна,
Цей подих опівнічних губ,
Ця купина неопалима —
Забув би вже, давно забув! Над білим полем біле небо,
На руку руку ніч кладе...
Воно минуло — так і треба...
Це щастя — трясця: нападе
І вже не скоро відійде...