Микола Вінграновський - За гай ступило сонце, і пішло...
За гай ступило сонце, і пішло,
І далину покликало з собою...
В туман пірнає росяне село
І повивається прозорою габою. В садах вечері: борщ або куліш...
На крилах яблунь стомлені зірниці,
І хтось питає тихо: земле, спиш?
Уже спочила? Дай води з криниці! І хтось питає, довго не вгава...
Земля ж спочила тихо просто неба,
Сплять горобці, і гори, і трава...
О люде, люде! Нащо тобі требаВ цю мирну мить турботити її,
Свою натомлену, хорошу свою землю?
Нехай би снами мовкнули гаї
І плив туман пшеницею за греблю. А в тиші хтось питав: про що шумиш
Рясним садком, схилившись в чорнобривці?
Та хтось питає тихо: земле, спиш?
Уже спочила? Дай води з криниці!