Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Микола Вінграновський - Лягла зима, і білі солов’ї...

Лягла зима, і білі солов’ї Затьохкали холодними вустами. В холодні землі взулися гаї. І стали біля неба, як стояли. Скоцюрбивсь хвіст дубового листа, Сорока з глоду водить в небо оком, І вітер пише вітрові листа, Сорочим оком пише білобоке. Що гай з землі дивився і стояв, Що солов’ї маліли, як морельки, А Київ, мов скажений, цілував В степах село чиєсь, чуже, маленьке. Що я з тобою ще одні сніги Зимуємо на щасті, як на листі. Нога в дорозі. Вітер з-під ноги. І пам’ять наша — макв одній колисці.