Микола Вінграновський - Що сама тоненька, як бриндуша...
Що сама тоненька, як бриндуша,
Бистроцвітна, як бриндуша, теж...
Придушила душу й далі душиш,
Дихать мені, диху не даєш-Мало тобі, бачиш, тобі мало
Рук моїх німих і не німих —
Я божився, клявся я вокзалом
Утекти, але втекти не міг. Гоїв, гоїв, давні гоїв рани,
Як нові димлять вже, наче дим, —
На старі на золоті кайдани
Молоденькі впали кайдани.