Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Борис Мозолевський - Вірність

Лице було порепане. В’їдався в очі піт. Я хвацько правив гребкою — Колгоспник в десять літ. В кальсонах з бригадира,— Аби не без штанів,— Зоря моя ходила На дні тих клятих днів. Які я тою гребкою Тоді творив діла! Черствим шматком не гребала Душа моя мала. Худенькими плечима Ми підпирали звід, Щоб світла Батьківщина Цвіла на цілий світ. І ось, коли над мором Він заяснів, мій храм, Ви мрієте, за морем, Що це я вам віддам? Не вам, рабам мерзенним, Збагнуть мої світи. О найдорожча земле! — Світи мені, світи!