Як чернець без покути,
Я не можу без Вас.
Ви — Бермудський трикутник,
Де зникав я не раз. Коли Ви говорили
Щось таке неземне,
Зупинявся годинник —
Й не ставало мене. Я щоразу відроджувавсь,
Як з непам’яті вірш.
Зарікався й погрожував:
“Не піймаєте більш!”Тільки знаю: прикутий.
Шлях мій Вас не мине.
Ваш Бермудський трикутник
Знов поглине мене.