Не страшусь, не боюся життя,
Хоч уже обпекло зубожіння.
Я – надії і світла дитя,
І щодня набираюсь терпіння. Вже пооране – в зморшках чоло, –
Та глибини життя не забути.
Ще з добром тут побореться зло,
Доведеться зазнати ще скрути. Ще підступить біда звідусіль,
В неї ж небо, як поле безкрає...
Чесну душу палитиме біль,
Хоч вона і в вогні не згоряє.