На білих снігах і на синіх снігах
Я буду лежать, мов підстрелений птах. Що прагнув літати, бо крила ж були,
Та хижі злочинці літать не дали. Забутий, мов зайвий, на рідній землі –
Я скоро схолону у сніжнім теплі. Забудеться образ, загубиться слід,
Повз мене ревтиме шалений цей світ. Розгорнуте небо і те обмине,
І вмить замете хуртовина мене. На білих снігах і на чорних снігах
Лежатиму я, мов знеможений птах.