Окропило окропом
і сліди замело.
Покотило в Європу –
за сади, за село. Відлетіло на захід.
Лиш під грім канонад
над солом’яним дахом
зашумів сливопад. Засиніло на росах,
на іржавій межі.
Розливається просинь
і пливуть міражі.
Синьосливі шрапнелі.
Сиротина жива...
Мов щетина шинелі,
пахне димом трава.