Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Василь Стус - Їх було двоє – прибиральниця i двiрник...

Їх було двоє — прибиральниця i двiрник. Вони сидiли на Володимирськiй гiрцi — там, де видно увесь Труханiв острiв, Дарницю i навiть поближнi трамваї, i жваво обговорювали замацану статтю “Як ми готуємо пленум райкому”. Мiж ними спалахнула жвава дискусiя, в якому районi мiста пленуми провадяться найкраще. Двiрник був настирливий, але прибиральниця не здавалась : по пам’ятi вона цитувала Брежнєва. Докази її, майже незаперечливi, таки справляли враження, бо двiрник, скiльки не опирався, мусив був здатися. З кишенi вiн дiстав загорнений у газету снiданок — цибулю, хлiб, кусень сала й пляшку води, щедро розполовинив, вiддавши їй бiльшу частину хлiба, цибулi i навiть сала. Поївши i попивши, прибиральниця дiстала з-за пазухи зашмарованого вузлика, висипала в жменю дрiб’язок, пiднесла до очей i стала пiдраховувати навпомац. Напевно, вона збиралася розрахуватися за снiданок, але двiрник зробив королiвський жест: мовляв, не треба платнi, сьогоднi вiн частує.