Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Василь Стус - Людина флюгер. Так. Людина флюгер...

Людина флюгер. Так. Людина флюгер. пiдвладний вiтровi, а не собi. Я знаю? Може, бог чуттями править. чуттями править, може, дика товч ще не оговтаних бажань людських. А ти живеш навпомацки — i тiльки. Самопiзнання — самозагасання. Триматися у власному сiдлi — такi химери юностi, що шкода i часу i себе i бога — теж. I вже. Вкипiла пiд ногами магма, й ствердiла товщ i магма почувань, i прагнення ствердiлостi — повтори. ... А змучений повторами, натрудиш з’ятрiлу душу. I нема тобi рятунку: прохромити твердь змертвiлу I в море неспокiйно увiйти, щоб борсатися i, немов вiтрило порожне, виповнитись шалом дня i вже покореному, порiднитись з безумством свiту бiлого. Пливи i погинай, заблукане човенце. Як здумано життя чуттями править. Зухвало як — цуратися душi i навертати й повнитись. I вiчно летiти в сонмi самопочезань.