Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Василь Стус - Сто дзеркал спрямовано на мене...

Сто дзеркал спрямовано на мене, в самоту мою і німоту. Справді — тут? Ти справді — тут? Напевне, ти таки не тут. Таки не тут. Де ж ти є? А де ж ти є? А де ж ти? Урвище? Залом? Ачи зигзаг? Ось він, довгожданий дощ. Як з решета. Заливає душу, всю в сльозах. Сто твоїх конань. Твоїх народжень. Страх як тяжко висохлим очам. Хто єси? Живий чи мрець? Чи може, і живий, і мрець? I сам на сам?