панно
з очима
більшими
за айстривже й наче
осінь
осінній настрій
вже я
лагідний
мов щойно
з іконикучері з позолітки
елегійно
дзвонятьщоденно
ходжу
з козубом
на прощуу лісовика
що з ратицями
грибів
випрошуюта думаю
як квітку
з городця
вашого
вкрастипанно
з очима
більшими
за айстри