Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Павло Мовчан - Розчерк

На вістрі голки, на вершку страждання — солодка болість: помиливсь! А ти за мене помолись, — розчарування! Краплину музики — в журбу, ще не допиту з чари трунку, коли махнув на боротьбу і погасив огонь цілунків. Один метелик тонкокрилий на товсті губи притуливсь: — Ой, помиливсь, — і зшерх униз, а підвестись тепер несила... Березно капле в чашу злість, вуста біжать — і мимо, мимо. То свічка ронить аметист, а не — перлину. Мечем малюєш мені рай на білому стегні берези, аж закотилася кора під лезом реальності.