Муміфікую вже, так, так,
сувої споминів і втрат,
гарячо-журний снігопад,
можливість зрад,
можливість волі,
а під очима накип солі —
чи ти повернешся назад?
О доле!
Коли?
Бо думка йде вже навпрошки —
я не спішу і спотикаюсь.
Воскресни усмішкою вмить!
Чекаю...