Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Павло Мовчан - Золототканні шати в панни...

Золототканні шати в панни, золотообідні ридвани, соломою їй мостять шлях, і ходять коні в постолах. У панни Ганни серце з воску, її покривдити так просто: гарячий погляд, наче стріль, її вражає звідусіль. У панни личко з порцеляни, а голосок її медвяний по краплі рясно розлива квітневий солод — не слова. Вона пускає бджілок з пальців, стежину заплітає в танці, як жар, роздмухує бузок — кружляє хмара пелюсток... О невблаганна, панно Ганна, вощане серце моє тане... За кожним віддихом летить кохання мить, кохання мить. Мостива пані, за тобою дорогою йду восковою, та грузнуть ноги, важче крок, літає хмарка пелюсток...