Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Павло Мовчан - Через ліс

З оленкою в руці сидів я на узліссі: метелики цвіли, снувала мурашва, світилася трава, і промені навскісні, лунаючи, ішли крізь чисті дерева. На вічній глибині, у серцевині ока, як насінина лун, ще жайворон тремтів, у м’якушах хмарин дощу тугі волокна сукались і плелись, як невід, із вітрів. Лети, хутчій лети, оленко тонкокрила, метелики, цвітіть, оздоблюйте життя, проходжу поле я, немов пройшов горнило, за мною слідкома лункі листки летять.