Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Павло Мовчан - Несумірність

— Пальцятко, пучечко, мізинок, — як ніжність висловить мені? — Три слова — трієчко мачинок, а ніжність вся, як мед на дні. Всі вигуки, слова та знаки для мови стали затісні, рот повен слів — головка маку — слова сплітаються в пісні. Перехиляюсь з літа в холод, щоб видихать на чистий лід і бджіл клубок, і меду солод, і повен голос на весь світ: — Кровинко, серденько, сльозино, надіє, марнице моя!!! — Мій клич, як нитка в намистині, в’язавсь вустами по краях. Та чи пройняв, прошивсь крізь вуха, чи вдаривсь в кістку і засох? Я викричавсь... тепер лиш дмухав, щоб маки розпалить на двох. І скалочка роси, чи скельце, чи кришка криги зайнялась і, мов шротина, прямо в серце ввігналась, глибоко вп’ялась. І скрикнув я: — Ти, моя муко! Жарино в горлі! Ніж в зубах! — І не вмістити всю розпуку в тісних, як зашморги, словах...