Павло Мовчан - Мить (“Не відокремитись, а злитись...”)
Не відокремитись, а злитись,
не відступитись, а прийти
до того дня, до тої миті,
коли ти — я, а я — це ти.
А нам на двох і крихти стане,
і лиха стане нам на двох,
якщо в тобі — та моя рана
болітиме, не дай нам бог!
Якщо в мені твоя розпука
та білий світ перечорнить
і горе заламає руки, —
я знатиму, що це — та мить!