Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Павло Мовчан - Вже день затулений березою

Вже день затулений березою. Яка навстіжність! Ніч близька, і рогозою жовтолезою узброїлась моя рука. Не підпущу, хай крик відкотиться! Поставлю свічку на поріг... Та в’яже ніч-невідворотиця повісмо скрадливих доріг. Не промине, як чуже свято, надійде, стане — лий вогонь тонкою цівкою вкруг хати, навколо імені свого. І чуєш, як в твоїх засіках у ланці в’яжеться зерно і цівко витікає з вікон в посуді зморене вино. І за переблиском пожежним ніч не закінчувалась днем, а спалахом, як і належить, летючим високо вогнем.