Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Павло Мовчан - Віддалення

Віддаленіла так від мене, що обезтебіли і сни. Мов тютюну стебло зелене, вуста мені обзеленив. Так гірко язиком торкатись твого імення, світку мій, вуста поламані, щербаті, а в горлі — мов холоне лій. — Ко-ха-но-лу-но — ло-не — ли-не...— І серцевину обмина. Вуглинночорно, холодинно — суцільна сіль, стіна скляна... І озираюся — позаду вуста твої, твоє чоло... Рукою доторкнусь — свічадо, байдуже прохололе скло.