Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Павло Мовчан - Травневий сніг

І потягло дощем зі снігом впереміш; плющить лискучий шлях, мов вивернув леміш широку борозну — через усе село, і в неї каламуті натекло... Пробовтавсь віз, сівалка пропливла — бруківку стерту затягла смола. І, стріпуючи з крил травневий мокрий сніг, крук поривався в лет, але злетіть не міг... Він глянув з докором виразно у мій бік — ну що, мовляв, занапастили вік, вергаєте у небо кораблі і утворили пекло на землі... Сніг в наших гніздах заплідки холодить... Що в небі сієте, та й на землі вам родить... І я зірвавсь на крик: — Геть, проклята напасть! — Та замість нього в небо газета піднялась — важка вона, набрякла, летіла кособоко, і скрапували з неї всі заклики розмоклі, першотравневий в небо підносився парад, і затягав весь простір брудневий снігопад...