На ліве плече обернувся —
замети холонуть,
на праве — купають лоша у чотири долоні,
і річка тече через око глибоке
туди, де не мірявся простір на кроки.
Попереду в тебе літа самойдучі,
позаду все двері та двері рипучі,
а слідьма покреслений аркуш летить
за тобою,
де ймення забуте промито водою.
Промите — синіє, мов крига на зламі,
коли озирнувся — нічого, крім плями.
Крім плями на білому пір’ї лебідки,
що зринула раптом нізвідки, нізвідки...