Над водоюВ теплих гніздах води
задрімало каміння безлике,
що ж той сон надовкруг,
як на волосі вітер цигика,
і летить поплавець,
перепурхує з хвилі на хвилю,
і байдак, як корець,
ну ніяк недочерпає зливу.
Об повітря розбивсь —
недописану вигладив зморшку
жовтий диск —
сліду жовтого стьожка...
Завтра — ніч, а сьогодні
пір’їна — весло і піску одностайність.
Завтра — сніг, а сьогодні —
хитальна-хитальність...
Щасним будь! Щасним будь!
Щасним будь! До свого осереддя розмитий:
чесна путь — хресна путь,
і на «потім» нема чого жити...
Широчезне «т е п е р» — від звуку
аж, гай! — до відлунку, що гине;
твій життєпис запіксь на пері соколинім.
Все в три слова вкладеш:
«був такий» і «немає»...
і не визначиш меж —
ні початку тобі, ані краю.
Присусіджений скрізь
до усіх відумерщин і зросту...
І не треба тут сліз,
бо воскреснуть так просто,
так просто, так просто.