Немов відкривсь очам назустріч лет метелика
протяжна радість затяглась рубцем
плівка повітряна відшарувалась геть
і засвербіла роговиця: летючий хрест
зір розпанахує
та болем вже не відлунює душа
а запах крові серця не ятрить
намотується тіло не твоє на траки
ще не в твою груднину рушничне око зазирає
о-литво-по-топ-тана
печальна хмара оббілована до кровотечі
на спадсонці свідчить про омегу
і впилюється щелепастий дзвін
на спростування смерті:
безглузде все безглузде... де... де... де...