Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Маркіян Шашкевич - Над Бугом

Гей, річенько бистренькая, Гей, стань, подивися, Як я плачу, як горюю! — Зо мнов пожурися. Твої води веселенькі, В них рибонька грає; Моє серце розпукаєсь, Від журби ся крає. Трава к тобі з любощами З берегів ся хилить, Вовня Ті поцілує — І наперед стрілить. Моє серце бідненькоє Радощів не має, Лиш розлуку із долею, Лиш сльозоньки знає. Рано встану та й заплачу І вечером плачу; Доле ж моя веселіша, Коли ж тя обачу? Журбо, тяжка розлучнице, Чом не пропадаєш? Доле ж моя, зоре моя, Коли ж засвітаєш!? Ой річенько бистренькая, Ой стань, подивися, Як я плачу, як горюю! — Зо мнов пожурися.