Земля така гаряча,
Така руда земля.
Маленький хлопчик плаче:
Не бийте журавля! Притне його до себе
Й руками затуля:
Ой дядечку, не треба,
Не бийте журавля! Відлине день без’язикий,
І чути в тиші нічній:
Люди, дерева, ріки
Тужно кричать: “Не бий!”Не винести того болю,
Не виридати жалю.
Що станеться з тобою,
Мій світе, мій журавлю! В останню мить побачиш
Намисто із багряних плям,
І буде така гаряча,
Чорна така земля. Панцерники рокочуть,
Крають Чумацький Шлях,
І бідкається хлопчик:
Не бийте журавля!