Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Микола Луків - Матері

За все, що маю, дякую тобі, За все, що маю і що буду мати... Ночами сняться зорі голубі І вишні білі на причілку хати. Немов пилину, світ мене крутив, Ловив я мрію і мету високу. Пробач мені, що тяжко завинив, – Лишив тебе на старість одиноку. Та й що я знав, коли із дому йшов, Хіба я міг в ту пору зрозуміти, Яка святиня – мамина любов, Яка то мука – як лишають діти. Аж отепер, як став я батьком сам І час прийшов стрічать і проводжати, Я знаю ціну тим святим сльозам, Які тобі судилося спізнати. Тому і сняться зорі голубі І вишні білі на причілку хати. Тому спішу подякувать тобі За все, що маю і що буду мати.