Вдосвітку змовкнуть труби органи й гітари
винайдуть раптом кола свої квадратури
і захворівши відчаєм архітектури
тиша застигне темним гранітом нової скульптуриПід покривалом давніх часів заховавшись
випнуться очі наче вузли на піднесених лицях
болю чекаючи адже на кожному кроці
височина притягує погляди і блискавиціТа п’єдестали міцно вростають у землю
біля них з’юрмились натовпи зграї отари
що вони скажуть чи то промекають зараз?
Вдосвітку змовкли труби органи й гітари.