Ми завжди потрібні й своєчасні
бо життєвий хитросплет подій
навіть у жахливості прекрасний
і солодкий в гіркоті своїйОсь котаючи слова по роту
я вчуваю цього світу суть —
притаманний плоду присмак поту
як вітри дерева не перутьПритаманно нам біля дороги
у садів тих втиснувшися тінь
раптом прокидатися мов спогад
про причетність дня до сновидіньЗникне біль як у землі коріння
ніч пірне до вечора у вир
треться об лице моє промінням
сонечко немов ласкавий звірІ як завжди вранці поряд з нами
моторош і радощі життя
адже кожен з нас лиш місце зламу
часу на минуле й майбуття.