Мені відкрили таїну
в опівніч на сімох вітрах
що я з країв де в давнину
кентаври бігали в степахАнтен гойднуло очерет
зацебенів крізь мозок час
зі ста порепаних планет
на асфальтовану для насНе порачкую навзадки
в минувшини сховавшись тінь
бо рве десь поряд ланцюги
з крильми потрощеними кіньМи визволимось разом з ним
дибки ставаючи від ран
і над прибоєм бережин
зітхне космічний океанВ його вировище пірну
затоплений згадавши шлях —
я з тих країв де в давнину
кентаври бігали в степах.