Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Василь Герасим’юк - Зброя не довела до порога...

Зброя не довела до порога – тільки до грушки. Нікого нема, і несила до хати зайти своєї – ніби там дитина нехрещена... А дитя – на руках! Виділи темнооку із дитиною – ходить жінка верхами із немовлям на руках, бо ніхто вже на нічліг не пускає... Грушку стиснути, втиснутися в неї, щоб не уздрів брат при місяці і пошнурував крадьки далі, пішов на мушці до горища – перебиратиме там, вибиратиме качани кукурудзи, шульки золоті, ходитиме, гримітиме на поді, стеля трястиметься, як груша. Не стихнуть ті кроки... Я народився від того гуркоту! Виколисаний у колисці під стелею, доколисуваний до самої стелі, губи від страху не міг розтулити, аби перекричати кроки над головою.