Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Василь Герасим’юк - Міф

Василеві КорпанюкуКоли немолодий чоловік повертається додому, він іде зарінком, він іде лісом, він іде над потоком, він обминає скалу. Він у дорозі награфить на красивий камінь, він облюбує в дорозі плескату плиту, буває, що й картату. Він візьме каменину на руки і понесе її вгору, бо хата його на горі. І камінь не вирветься з його рук, він донесе і кине його під порогом. А потому поруч примостить другий, а далі – третій, і жодну каменюку не випустить з рук, хоч нести щоразу все важче. Він вимостить камінням дорогу і ходитиме тією дорогою від хати до стайні, і нам тією дорогою ще йти і йти.